О двойной лжи (грехе) двуЯЗЫЧЕСТВА.

«ніхто не може двом господарям служити: бо або одного полюбить,

а другого буде ненавидіти; або одного тримається, а другим знехтує».

«Під злом ми повинні розуміти не страждання, нестатки і біди, а гріхи й моральні провини. …Зло або гріх, є суперечність, заперечення Божої волі. …дьявол – причина зла …. НЕ тіло людини … є джерелом зла, ні, а воно робиться знаряддям гріха або добра не саме по собі, а з волі людини. …Бог створив людину на початку і дав їй вільний вибір. Тим самим Бог дає людям з доброю волею можливість заслужити собі Небо, а людям із злою волею – …»: «Лагідна вівця, але вона ніколи за лагідність свою не увінчається: тому що лагідність її походить не від свободи, а від природи».

«…Богу вгодним є НЕ примусове, а добровільно здійснюване, – доброчесність же походить від зволення (доброї волі), а НЕ від необхідності (на пути во власть, к золотому корыту, вынуждены идти на некоторые растраты и раздавать, в реги-юпитерах и под «интер»-фанфары, НЕнасытным козлам-„грешникам двуязычным“ предвыборные канонические комсомольско-сталинские православные руссссскоЯЗЫЧЕСКИЕ взятки: корыстно-показушные мыльные обещания и чрево-жопские «добрые дела») .... …хто докоряє Творцеві, що нас не створив безгрішними (московскими клонами в Украине), робить не що інше, як віддає перевагу природі нерозумній, нерухомій і яка НЕ має ніяких прагнень (т.к. реги-клону из м.5.т. НЕсмиренно Великие стремления  вонючего имперского «сортира», были клонированы в реги-тушки иносранным клонирователем «руссссского размера»), а НЕ природі обдарованій свободою і самодіяльністю».      

«Друга причина або сенс існування зла полягає в тому, що Бог також і зло спрямовує на добро. …Бог у Своєму світовому плані примушує також і зло служити добру (: „…ви [брати кровні, однієї віри], замишляли проти мене зло [убить; продали чудьним москалям]; але Бог перетворив це на добро, щоб зробити те, що тепер є: зберегти [православне національне – Помісне] життя великій кількості людей…“).

…Лють гонителів («НЕканоничностью», «НЕблагодатностью», «раскольничеством», «предательством», «фашистскостью»), гріх ненависті (к самим себе и к «своим» НЕмосковским предкам) і (САМО)вбивства … були спрямовані Богом на розбудову ЦЕРКВИ» ХРИСТОВОЇ, в складі якої воскресла Помісна УПЦ Соборної у Богакраїни Святої Київської Руси.

ДвуЯЗЫЧЕСТВО, ДВУсказательность-лживост>ь, двуличие, раздвоение личности, раздвоение целостности нации, надругательство  над ЦЕЛОМУДРИЕМ (полноценностью) православной украинской нации – двойная ложь, двойной корень греха проповедываемый и исповедываемый на «руссссскоЯЗЫЧЕСКОЙ территории» «донецкой республики» имперского «сортира»: «…повстали (проти Того, Хто наповнив для молитви та спілкування українську мову у Богакраїні) ви поріддя грішників (двуЯЗЫЧЕСКИХ), щоб посилити ще лютість гніву Господнього…».

«…люди через свою гріховність (искушение дьявола; национального САМОубийства и руссссскоЯЗЫЧЕСКОГО идололожества) втратили (на одной из 18 летней руссссскоЯЗЫЧЕСКОЙ «всея» НЕпоместной «республике свободной» 400 летней канонической церкви московской НЕсмиренно Великой 300 летней «неделимой» Росссссии для Великих Потрясений, где канонически убивают всё национальное живое НЕруссссское: «фашистское», «предательское»…БЕЗ м.5.т.) найближче і безпосереднє (без иносранного проклинающего посредника) спілкування з Богом» на, наповненій Духом Святим для молитви та спілкування,  українській мові для воскресіння в Помісній УПЦ ЦЕРКВИ ХРИСТОВОЇ у Богакраїни Святої Київської Руси.

Из-за бугра (с севера) искушают грехом двуЯЗЫЧЕСТВА, которое не является православным религиозным каноном, но за которое обещают ВСЕМ иносранным ксерокопиям лестницу на небо. Из-за бугра (с юга) поручились за надругательство двуяЯЗЫЧЕСТВОМ, при полном лукавом каноническом отсутствии-убийстве української мови под лживыми ширмами «украинская» в Украине, когда НЕщыро моляться на ПОЛУтысячелетнем «НОВОцерковнославянском» языке от сборной НЕславян: московитов-росссссиян, а толкуют эту молитву, проповедуют, общаются, проклинают, ПЕРЕхрещивают… на иноСТРАННОМ наречии иносранного идола, отрицая БОЖЬЕ ЗНАМЕНИЕ – Соборную Украину.

Один из двух корней двуЯЗЫЧЕСТВА, когда руссссскоЯЗЫЧЕСКИЙ Региональный Олигарх одной рукой дает на золотые купола руссссскоЯЗЫЧЕСКОЙ религиозной организации имени своей руссссскоЯЗЫЧЕСКОЙ политической партии, а другой рукой оживляет (мертвых для Бога?) руссссскоЯЗЫЧЕСКИХ НЕхристей-безбожников в АНТИхристианской коалиции, празднуя на «гос»уровне юбилеи руссссскоЯЗЫЧЕСКИХ молодых НЕхристей-комсомольцев, помогая славословить сатаниста-сталина под золотыми куполами и с экранов TV. И нашим и вашим. И Богу и сами знаете кому. Причем, дважды региональные руссссскоЯЗЫЧЕСКИЕ законники хохляндии пользуются услугами рейдерства НЕхристей-безбожников (сами знаете кого) при защите церковной недвижимости региональной политической партии от православных украинцев. Ведь главное в лилипутии быть ТИПАмасковским руссссскоЯЗЫЧЕСКИМ регионалом, а кто онно на самом деле НЕхристь или православный неважно – ненасытное алчное чрево (за неустанное повышение благосостояния региональных тел) АНТИхристианской коалиции открыто для широкой АНТИукраинской АНТИхристианской руссссскоЯЗЫЧЕСКОЙ коалиции-оппозиции на мылоросссссии.

Канонический сын (дочка) священника «…простяг руку свою до ковчега Божого [щоб підтримати його] і взявся за нього, бо воли (колісниці) нахилили його. Але Господь прогнівався на Озу (на человека, который решил поддержать Бога, а за одно корыстно и других людей чрево-жопскими „добрыми делами“ от имени человеческого: от иносранного и от партийного, славя НЕхристя-сталина за легализацию московского православия, славя НЕхристей-комсомольцев за то, что они руссссский бренд иносранного идола, проигнорировав то, что и тот кто славит и кого славят „НЕ за духом Моїм“), і вразив його Бог там же за завзятість (что НЕ уверовал, что Бог спасает, а НЕ человек: партийный и иносранный, что всё от Бога, а НЕ от человека: иносранного и партийного), і помер він там біля ковчега Божого». «…для напоумлення карає Господь тих, хто наближається до Нього».

Другой составляющей из двух корней двуЯЗЫЧЕСТВА, когда в регионе РФ под прикрытием лживой таблички «украинская» на иностранном (не стамбульском) языке, лживо утверждается, что українська мова, душа, нация «НЕканоническая», «НЕблагодатная»…, «никакого особенно малороссийского языка не было, нет и быть не может, и что наречие их, употребляемое простонародьем, есть тот же русский язык, только испорченный», умертвляется «НЕканонический» дар Небесный православной украинской (не российской, не стамбульской) нации. Сознательно и громогласно публично изгоняя дар Божий, сознательно и громогласно публично изгоняют из хохлацких храмов, «государственных» учреждений, производственных предприятий, из быта – того Кем она наполнена, Кто Свыше её даровал.

Как пример, целостной двуЯЗЫЧЕСКОЙ «правды» («Диякони повинні бути ЧЕСНИМИ, НЕ ДВОмовними», когда в РФ молятся на «НОВОцерковнославянском» языке, а толкуют её, проповедуют, общаются на «росссссийском наречии»: «На двоЯЗИЧНОМУ – зле [грех] осудження») является РФ, где, например, типа татарстанский Олигарх не посмел бы зарабатывать «бабла» и «капусты» и рваться к власти («НЕ проси у Господа влади»), спекулируя  на всей «руссссскоЯЗЫЧЕСКОЙ территории» РФ «государственным» двуЯЗЫЕСТВОМ, дарами Небесними, дарами Нерукотворнными, к которым он не имеет никакого отношения, где Региональная политическая партия не посмела бы бесстыдно в наглую спонсировать православную религиозную организацию; где церковь московская не посмела бы, отрабатывая золотую партийную пайку, быть рекламой плотских показушных «добрых (бизнес) дел» партии регионов РФ, но отрабатывает имперские харчи, творит от имени, набыченного 350 лет на славян, московского царя, во имя СВОЕЙ нации (а не соседней): «...російські правителі (благочестивые и НЕчестивые) завжди вміли поставити Церкву на службу своїм потребам, і Російська Церква від дня усамостійнення вміла своє служіння державній ідеології, державним правителям (с м.5.т.) прикривати "боротьбою за чистоту (без щирості) православ’я", що ми наочно бачили і сьогодні».

Потому, что в росссссийских империях (монархической, богоборческой, государственного капиталлизма) ТИПА не было и нет государственного двуЯЗЫЧЕСТВА, и того же они другим ТИПА не желают, но есть поместная РПЦ, а не  ИМПОРТного начальника. Сами-то Великие «целостноправдивые» хотят иметь рядом только маленького разсечённого пополам грешного реги-должника (за проданное московское православие) двуЯЗЫЧНИКА, иначе перестанут быть Надутыми, а станут равными, как равны поместным полякам, евреям, «стамбульцам»…: «Уставів моїх додержуйте; худоби твоєї НЕ зводь з іншою (5.т.-лукавством) породою; поля твого НЕ засівай двома (слов’янським українським и сборным росссссийским) родами насіння; в одяг з різнорідних (побожних и на[д]божных) ниток, з вовни і льону, НЕ одягайся».

«Суть гріхопадіння («двуязычных грешников») полягала в тім, що …піддавшись спокусі, перестали сприймати заборонений плід як предмет заповіді Божої, а почали розглядати його стосовно себе, своєї чуттєвості (прагнення до приємних почуттів) і свого серця (прагнення насолоджуватись безрозсудно), свого розуміння (мріянням пихатого всезнайства), ухиляючись від (помісної – національної православної) єдності істини Божої; власні помисли, власні бажання, не затверджені у волі Божій, схиляли їх до похоті (к ЧУЖОМУ-иносранному). Похіть (тіла, очей, гординя житейська) зачавши гріх (в золоте, в славе…), породжує дійсний гріх» руссссскоЯЗЫЧЕСКОГО идололожества – ДВУсказательного-лживого двуЯЗЫЧЕСТВА.

«Не вій при всякому вітрі і не ходи всякою (вузькою: слов’янською щирою побожною и широкой: чудьнею, с м.5.т.-лукавством на[д]божной  одновременно) стежкою: такий (чрево-жопский [левый] ДВОЕдушно-лукавый ДВУсказательно-лживый руссссскоЯЗЫЧЕСКИЙ православный комсомолец- сталинец) двуязычный грешник», тупо пробивающего «государственное» двуЯЗЫЧЕСТВО, для раба-аборигена и пришлого рабовладельца, в мовній державі.

«Грех есть беззаконие», т.е. преступление против Закона Божьего.

Поэтому, все ГОСдвуЯЗЫЧНИКИ и кривоЯЗЫЧНИКИ (комсомольская-богоборческ>ая партия регионов, компартия НЕхристей, одна из «республик свободных» церкви московской …) сепаратистской «донецкой республики»  являются каноническими и САМОузаконеными национальными преступниками, в юпитерах и под фанфары, таких же продажных реги-«интер»СМИ, поправшие в имперском «сортире» «обрусевшей чуди», верностью клятве национального САМОубийства и руссссскоЯЗЫЧЕСКОГО идололожества  подпольным НЕблагодарным наследникам племЁн венгро-финской группЫ: чуди, мерю, ве[п]си, мурома, мещеры ...; Соборного Помісного: щирого побожного руського слов’янського українського «закону Бога тієї землі»

«Чому Ісус Христос після воскресіння не з’явився між юдеями привселюдно (бачило Його понад 520 чоловік)? …поява Воскреслого Господа була б марна для юдеїв і якби у цей спосіб можна було навернути їх, то, без сумніву, Господь не відмовив би в цьому юдеям. Але наслідки воскресіння Ним (Соборної України в 1992 році) Лазаря показують зовсім протилежне: юдеї (канонические национальные САМОубийци и руссссскоЯЗЫЧЕСКИЕ идололожники) стали шукати способу вбити не тільки Ісуса Христа (Того, Хто наповнив для молитви та спілкування українську мову для воскресіння в Помісній УПЦ ЦЕРКВИ ХРИСТОВОЇ  Соборної у Богакраїни Святої Київської Руси), але й Лазаря. Якби Христос після Воскресіння, з’явився юдеям, вони в той або в інший спосіб наважилися б на нове Боговбивство».  

Пока будут существовать зло-«грешники двуязычные» (иноСТРАННЫЕ и региклоны из них) и добро (честні-ОДНОмовні, не только дьяконы…), м.5.т. и щирість; иноСТРАННОЕ наречие и рідна мова, Помесная Росссссия и НЕпомісна Україна;  ру-идол, то будут СЕБЯ, свою плоть и дух, проклинать, НЕпрощать, ПЕРЕхрещивать … руссссскоЯЗЫЧЕСКИЕ идололожники. Угроза  Богоубийства  (Того, Хто наповнив для молитви та спілкування українську мову), Помісної УПЦ ЦЕРКВИ ХРИСТОВОЇ  Соборної у Богакраїни Святої Київської Руси,  каноническими иносранным ру-идолом и руссссскоЯЗЫЧЕСКИМИ идололожниками, будет существовать пока НЕ воскреснет из национально САМОубиенного золото-мученика последний руссссскоЯЗЫЧЕСКИЙ идололожник: «…НЕ залишить [Господь] жезла нечестивих (ру- и руссссскоЯЗЫЧЕСКИХ православных коммунистов, комсомольцев, сталинистов) над долею праведних (щирих побожних), щоб праведні НЕ простягли рук своїх до (золотого) беззаконня» – «греха ДВУязычного».

«Навушник (из-за 5 угла) і двоязичний (в 5 углу) нехай будуть прокляті.»

Будь твердий у переконанні (Божьего подобия, не московского), й ОДНЕ (українське в Україні) нехай буде твоє слово. …бо на злодії – сором, і на двуязичному – зле осудження. Не будь нерозумним ні у великому (за 5 рублей), ні у малому (за 3 рубля).

«Розлад єства людського (нації) і полягає у тому, що гріх … відірвав душу (міст від тіла до духу) від духу, і душа внаслідок цього відчула потяг до тіла, до плоті і почала спиратися на нього, а тіло втратило цю піднесену силу душі і як таке, що створене з «хаосу», відчуло потяг до чуттєвості, до «хаосу», до смерті. Тому і результатами гріха є хвороби (национальная САМОстерелизация до степени московских «дочек» в киеве), руйнування (раскол нации на щирих и с м.5.т.-лукавством)   і смерть (национальное САМОубийство и руссссскоЯЗЫЧЕСКОЕ идололожество). Розум людський (нації) затьмарився, воля ослабла, почуття спотворилися, виникли протиріччя, і душа людини (нації) втратила спрямованість до Бога (и пошла по партийным рукам, канонически блудить с иносранным идолом). 

Таким чином, переступивши межу, покладеною заповіддю Божою, людина (реги-толпа) відійшла своєю (клонированной иносранной) душею від Бога,… утворила для себе оманливе зосередження в собі самій, замкнула себе в пітьмі чуттєвості, в грубості матерії (чрева-жопы, власти, соцстандартов, корыстных плотских показушных «добрых дел» и делишек, понтов ни-и-изких цен и высо-о-оких зарплат). Розум, воля і діяльність людини відвернулися, відхилилися, відпали від Бога (Духа Святого, що наповнив для молитви та спілкування, українську мову для воскресіння в Помісній УПЦ ЦЕРКВИ ХРИСТОВОЇ у Богакраїни Святої Київської Руси) до тварі, від небесного до земного, від невидимого до видимого. Улещена спокусником (партийным взяткодателем: «стабильности и благосостояния» и иносранным посредником: «мЫ руссссские, с нами Бог», а вы «Рядом !!!» с руссссскими,  во время 350 летней гражданской войны, партийный клон из иносранца, реги-)„человек будучи в честі, не розуміє, що вона зрівнялася з тваринами («братьями [славянами] меньшими» или «братьями [меньшими] славянами») і уподібнюється їм“», канонически покончив национальную жизнь САМОубийством: «Мы все глядим в Наполеоны („Украина для [чрев и жоп] людей“) … / … Двуногих тварей  миллионы».

«… і все, що робите, робить від (щирої побожної православної руської слов’янської української) душі, як для Господа, а НЕ для людей, знаючи, що в нагороду від Господа одержите спадок, бо служите Господу Христу», а не ИНОСРАННОМУ народу-идолу и не «двуязычным грешникам»: партии региклонов из м.5.т. и комммммунистам. «…що високе у людей, те мерзенне перед Богом».

«Двуязычный грешник», не только двоедушный, но что двое-плотский, телесно расколотый на попо лам, аномальный трансвестит, не в состоянии ответить даже самому себе, какой у него половой орган основной,  главнее: женский или мужской; от кого нечто модьнее получает более острый похотливый кайф, от женщины или от мужчины; в какой реги ональной ипостаси ОННО получают более пульсирующие сексуальные асчусчения, как женщины или как мужчины; в каком ТИПА «сортире», в имперском типа «М» или региональном типа «Ж», алчут получить чрево-жопскую столичную прописку «сраны нашей», «чтобы никто не догадался» «какого (не только) пола твой сосед»: «Могут действовать они не прямиком: / Шасть в купе – и притворится мужиком, / А сама наложит тола под корсет. / Проверяй, какого пола твой сосёд!»

Не потрібно плутати крайнощі («надмірність у якійсь дії, діяльності, у вчинках, а також найвищий ступінь вияву певних поглядів, переконань тощо»: национальное САМОубийство, руссссскоЯЗЫЧЕСКОЕ идололожество, региональное „донецкое“ лилипутство, ШАвинизм, дискриминацию, фанатизм, на(д)божность «господствуя НАД наследием Божьим» «для постыдной выгоды» возвеличивания и главенствования) та протилежності («…хто- або що-небудь протилежні іншому за якостями, властивостями, ознаками»: метал – глина, православие – комммммунизм, щирий – с м.5.т.-лукавством, слов'янин – подпольный «венгро-финн», мужчина – женщина, по[д]божний – над Богом; національний, виконуючий «закон Бога тієї землі» для всіх національностей – национальный преступник любой национальности, на(д)божно растоптавший  «закон Бога…».   

Тем более, спаси Бог от канонического лукавого греха – «центризма» противопоЛОЖНОстей: трансвеститов, козло-баранов-«грешников ДВУязычных», руссссскоЯЗЫЧЕСКОГО комсомольско-сталинского православия, «ерша» (пива-водки), руссссских украинцев – «сборища сатанинского»: «Не засівай виноградника свого двома (щирим и лукавым) родами насіння, щоб не зробити тобі закляттям збору насіння…. Не ори на волі (вільнонайманому) й ослі (рабе) разом».

«…сидить праворуч Отця» національній-правий – это НЕ левый-НЕнацыональный. НЕ правый – это левый-региональный.

«Життя людини (нації) є дар Божий, тому людина (нація) не має права ні сама позбавлятися його, ні відбирати його в іншого. Позбавлення життя називається вбивством, а позбавлення самого себе (національного) життя називається (национальным) САМОубийством … і є НАЙТЯЖЧИМ ГРІХОМ.

Ісус Христос учив про останній Страшний Суд Свій: «…і зберуться перед Ним усі народи (регионалы – национальные САМОубийцы, это НЕ народ: НЕ российский и НЕ український; у реги-ДВУязычников нет ничего своего: НИ языка, НИ мови, а значит нет и бессмертного духа [что значит иметь два духа, знает только царство, что раскололось в себе и НЕустоит перед лукавым], но есть безразмерное золотое чрево, а возможно, даже два, а значит и две толстых кишки, т.е. две ж…); і відокремлять їх одних від одних (вірних і добрих від безбожних [даже руссссских с м.5.т.] і злих, подібно до того), як пастир відокремлює овець від козлів. І поставить овець (праведників [правих націоналістів]) праворуч Себе, а козлів (грішників: [«грешников двуязычных», всегда левых, социально чрево-жопски защищённых НЕхристей… даже в коалиции-оппозиции с партией регионов]) – ліворуч».

Книжникам и фарисеям: «…хто чинить гріх» (кто оболгал дар Божий – українську мову мёртвой – «НЕканонической»…, превратив политику ДВУсказательности-лживост>и в бизнес на малоросссссии), «є раб гріха» (регионального копирования, подражания, пародирования, заискивания перед соседним Великим народом-Господином). «Отже, якщо Син визволить вас, то справді будете вільними» в ПОМЕСТНОЙ УПЦ с живой – канонической українською мовою (душой), равными всем православным нациям. Веруем.